Новини законодавства України (20.09.24)

Нижче ви дізнаєтеся про наступні новини:

• Міністерством фінансів України змінено критерії визначення важливих для економіки підприємств; 
• Зміни у процедурах бронювання військовозобов’язаних працівників;
• Міністерством цифрової трансформації змінено критерії визначення важливих для економіки підприємств; 
• Посилюються перевірки кінцевих бенефіціарів та структур власності;
• Нововведення у процедурах державної реєстрації;
• Національний банк продовжує лібералізацію валютних обмежень;
• Оновлено правила міжнародних поштових відправлень;
• Запроваджено декларативний принцип отримання дозволів і ліцензій.
        

Підпишіться на нашу розсилку, щоб бути в курсі останніх новин законодавства

Міністерством фінансів України змінено критерії визначення важливих для економіки підприємств

09.09.2024 набули чинності зміни до Критеріїв, за якими Міністерством фінансів України визначаються підприємства, які мають важливе значення для економіки і безпеки держави.

Ключові аспекти:

• Уточнено окремі критерії, за відповідність хоча б одному з яких, підприємства визначаються Міністерством фінансів такими, що мають важливе значення для економіки. Зокрема, такими можуть бути підприємства, які:
  • є суб'єктами аудиторської діяльності, що надають послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності за договорами з підприємствами, що становлять суспільний інтерес, та/або з підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83;
  • виконують роботи та послуги для Міністерства фінансів на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців, щодо управління об’єктами державної власності, реалізації державної боргової політики, урегулювання спорів, розгляду справ, пов’язаних із борговими зобов’язаннями України;
  • надають юридичні та аудиторські послуги для підприємств, які перебувають у сфері управління Міністерства фінансів, або щодо яких це Міністерство здійснює управління чи контроль, у разі якщо відсутність таких послуг призведе до порушення стабільного функціонування таких підприємств.
• Інші критерії залишені без змін.

^{Джерело: Наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до Критеріїв, за якими Міністерство фінансів України визначає підприємства, установи й організації, які мають важливе значення для національної економіки» від 30.07.2024 № 373.}

Зміни у процедурах бронювання військовозобов’язаних працівників

30.08.2024 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України, якою внесено зміни до процедур, введених Порядком бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Ключові аспекти:

• Доповнено, що підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги, вважаються критично важливими, якщо їх середньомісячний дохід перевищує 200 млн грн (для мобільного зв'язку) або 20 млн грн (для фіксованого зв'язку).
• Встановлено, що якщо на підприємстві є лише один військовозобов'язаний працівник, то обмеження щодо кількості заброньованих військовозобов'язаних, визначені Порядком, не застосовують (за загальним правилом заброньованими можуть бути не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників підприємства).
• Врегульовано питання щодо можливості бронювання працівників постійних представництв нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять в Україні діяльність протягом останніх двох календарних років, мають відповідні акредитації (реєстрації) та перебувають на обліку в контролюючих органах.
• Стало доступним електронне бронювання військовозобов’язаних працівників відокремлених підрозділів (філій) критично важливих підприємств через портал «Дія». 

^{Джерела: Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76» від 16.08.2024 № 988; Повідомлення пресслужби Мінагрополітики від 11.09.2024.}

Міністерством цифрової трансформації змінено критерії визначення важливих для економіки підприємств

22.08.2024 набули чинності зміни до Критеріїв, за якими Міністерством цифрової трансформації України визначаються підприємства, які мають важливе значення для сфери цифровізації.

Ключові аспекти:

• Додано нові Критерії. Зокрема, підприємствами, які мають важливе значення для сфери цифровізації, можуть бути:
  • підприємства, що здійснюють постачання ядра електронної комунікаційної мережі постачальникам електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, постачальники електронних комунікаційних послуг центру обробки даних, постачальники електронних комунікаційних мереж, що надають послуги доступу до мережі обміну інтернет трафіком;
  • підприємства, що здійснюють адміністрування публічного домену вищого рівня .ua або .укр та підприємства, які є оператором об'єкта критичної інфраструктури підсектору «електронні комунікації» сектору «цифрові технології»;
  • підприємства, що здійснюють радіочастотний моніторинг користування радіочастотним спектром загальними користувачами, проводять розрахунки електромагнітної сумісності та присвоєння радіочастот, здійснюють функції адміністратора централізованої бази даних перенесених номерів та надають інші послуги передбачені наказом Міністерства цифрової трансформації;
  • а також деякі інші підприємства, прямо чи побічно залучені до сфери цифровізації України.

^{Джерело: Наказ Міністерства цифрової трансформації «Про затвердження Змін до Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації» від 08.08.2024 № 123.}

Посилюються перевірки кінцевих бенефіціарів та структур власності

01.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5 щодо Порядку повідомлення Міністерства юстиції України як держателя Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників (далі – КБВ) та/або структуру власності підприємств, отриманими окремими суб’єктами, зокрема суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та відповідними відомостями, розміщеними в ЄДР.

Ключові аспекти:

• Встановлено, що у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінансового моніторингу (наприклад, банком, аудитором, податковим консультантом тощо) (далі – СПФМ) розбіжностей між відомостями про КБВ та структури власностей підприємств (виявлення неповноти, неточностей чи помилок в таких відомостях у порівнянні з відповідними відомостями в ЄДР), такий суб’єкт протягом 10 робочих днів повинен повідомити про це Міністерству юстиції України.
• Передбачено відображення відмітки в ЄДР про можливу недостовірність інформації про КБВ та структуру власності або причину відсутності КБВ, а також існує ризик притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за надання завідомо неправдивих відомостей, неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ та/або структуру власності підприємства до ЄДР. Розмір штрафу становить від 17 000 до 340 000 грн та може накладатися як на підприємства, так і на фізичних осіб, які є засновниками (учасниками) підприємств.

^{Джерела: Наказ Міністерства юстиції України від 12.07.2023 № 2542/5; Наказ Міністерства юстиції України від 27.08.2024 р. № 2531/5; Наказ Міністерства юстиції України від 13.09.2023 № 3258/5.}

Нововведення у процедурах державної реєстрації

Із 03.09.2024 діють нові вимоги щодо подання документів для процедур державної реєстрації щодо підприємств, засновниками (учасниками) яких є іноземні підприємства.

Ключові аспекти:

• Зазначено, що витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію підприємства – нерезидента в країні її місцезнаходження, повинен бути виданий не раніше одного місяця до дати його подання для проведення державної реєстрації.

^{Джерело: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» від 14.07.2023 № 3257-IX.}

Національний банк продовжує лібералізацію валютних обмежень

10.09.2024 набрала чинності Постанова, яка вносить зміни до діючих валютних обмежень, які спрямовані на підтримку бізнесу та протидію відпливу капіталу з України.

Ключові аспекти:

• Розширено можливості здійснення платежів за договорами перестрахування з іноземними ядерними страховими пулами. Єдина умова для проведення цих операцій – суб’єкт електронної комерції має бути зареєстрований як платник податків у Європейському Союзі (далі – ЄС).
• Дозволено відшкодувати купонні платежі за єврооблігаціями, що були виплачені з 24.02.2022 до 09.07.2024 (включно).
• Суб'єктам електронної комерції дозволено купувати іноземну валюту для сплати податку на додану вартість у ЄС за операціями з продажу товарів українських виробників.
• Посилено обмеження на розрахунки за кордоном з використанням платіжних карток, випущених українськими банками до рахунків у іноземній валюті. Зокрема, встановлено щомісячний ліміт у 100 тис. грн на купівлю ювелірних виробів, годинників та деяких інших коштовностей.
• Введено ліміт у 500 тис. грн на місяць для операцій з агентами та менеджерами з нерухомості за кордоном.
• Із 01.10.2024 встановлено ліміт у 150 тис. грн на місяць для переказів фізичних осіб «з карти на карту». Ліміти діють лише на вихідні перекази та не застосовуються у разі переказу коштів між власними рахунками фізичних осіб.
• Крім того, 19.09.2024 ухвалено рішення про збереження облікової ставки на рівні 13%. 

^{Джерела: Постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» від 06.09.2024 № 108; Постанова Правління Національного банку України від 27.08.2024 № 102.}

Оновлено правила міжнародних поштових відправлень

10.09.2024 Кабінет Міністрів України оновив правила надання послуг поштового зв'язку та перелік заборонених до пересилання у поштових відправленнях об’єктів.

Ключові аспекти:

• Дозволено пересилання за межі України дозволів на право носіння зброї, трудових книжок, військових квитків, документів, що посвідчують особу. Це може бути зроблено виключно у реєстрованих міжнародних поштових відправленнях.
• Передбачено, що пересилання за межі України дорогоцінних металів, нумізматичної продукції Національного банку України, інвестиційних монет України, монет, що використовуються для нумізматичних цілей, та їх колекцій здійснюється в міжнародних реєстрованих поштових відправленнях з оголошеною цінністю.

^{Джерела: Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 N 270; Постанова Кабінет Міністрів України «Про затвердження переліку вкладень, заборонених до пересилання у поштових відправленнях, і Порядку вилучення вкладень, заборонених до пересилання, із поштових відправлень та розпорядження ними» від 08.09.2023 N 958.}

Запроваджено декларативний принцип отримання дозволів і ліцензій

02.09.2024 набув чинності Закон України, яким запроваджується декларативний принцип отримання дозволів та ліцензій на час дії воєнного стану.

Ключові аспекти:

• Встановлено, що під час дії воєнного стану є можливість розпочинати ведення господарської діяльності, яка потребує отримання дозволів чи ліцензій, безоплатно задекларувавши відповідну діяльність (крім окремих високоризикованих видів діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України). Декларація може бути подана в будь-якому місці України незалежно від місцезнаходження підприємства чи фізичної особи-підприємця.
• Передбачено, що декларація прирівнюється до дозволу, ліцензії чи інших результатів надання публічних (електронних публічних) послуг та є дійсною на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування). Після цього, підприємство має звернутися за відповідними дозволами чи ліцензіями до дозвільних органів. У випадку такого звернення декларація буде чинною до отримання відповідного дозволу.
• Зазначено, що дозволи та ліцензії, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан (але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування). Тобто в період дії воєнного стану переоформлювати раніше отримані дозвільні документи, вносити зміни до інформації в декларації тощо не є необхідним.
• Припинено планові перевірки з питань видачі дозвільних документів на час дії воєнного стану.

^{Джерело: Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні» від 17.07.2024 № 3869-IX.}