Новини юридичного законодавства (14.02.2023)

Команда Mazars зібрала для вас список останніх юридичних новин України.

Нижче ви дізнаєтеся про наступні новини:

 

31 січня 2023 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76. Згідно з оновленими нею правилами право бронювати військовозобов’язаних працівників, окрім компаній, які працюють для потреб оборони України, отримали також компанії, визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності.

Для визнання компанії критично важливою, вона має відповідати принаймні трьом із семи перелічених критеріїв:

  • загальна сума нарахованих, утриманих та сплачених компанією податків, зборів, інших платежів (крім митних) до бюджетів різних рівнів протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро;
  • сума надходжень компанії в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 мільйони євро;
  • компанія має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83;
  • компанія має важливе значення для економіки чи місцевих потреб;
  • у компанії відсутній борг зі сплати єдиного соціального внеску;
  • розмір середньої заробітної плати працівників компанії за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 року (згідно з останнім звітом Державної служби статистики України);
  • компанія є резидентом Дія Сіті.

Компанії, які визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності, мають право звертатися до профільних міністерств чи місцевих органів для бронювання 50 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників. Результатом такого бронювання є відстрочка працівника від призову на військову службу під час мобілізації терміном 6 місяців.

Крім того, Постанова містить низку специфічних правил, які стосуються компаній паливно-енергетичного комплексу, лінійних аудіовізуальних медіа, а також компаній, що надають безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення.

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який стосується усіх компаній України, незалежно від їх підпорядкування чи форми власності.

Вказаним порядком на компаній-роботодавців покладено, зокрема, такі обов’язки, пов’язані з веденням військового обліку:

  • здійснювати під час прийняття на роботу перевірку наявності в громадян України військово-облікового документа, або відповідної інформації у мобільному додатку Дія;
  • приймати на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів тільки після взяття їх на військовий облік у відповідних військових державних органах;
  • доводити до відома призовників, військовозобов’язаних та резервістів правила військового обліку, проводити роз’яснювальні роботи щодо правил військового обліку;
  • формувати списки військового обліку та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
  • періодично звіряти списки військового обліку із записами у військово-облікових документах призовників, військовозобов’язаних та резервістів, не рідше одного разу на рік проводити звіряння даних списків із відповідними військовими державними органами;
  • здійснювати щороку складення і подання до відповідних військових державних органів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Звертаємо увагу, що, відповідно до статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення правил військового обліку до посадових осіб може бути застосовано штраф у розмірі до 5 100 гривень (за вчинення порушення вперше). За повторне порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період (зокрема, в період воєнного стану) – штраф до 8 500 гривень.

 

Законом було легалізовано електронні гроші, а електронні рахунки прирівняні до банківських. Електронними грошима можна сплачувати податки та збори, комунальні послуги. ФОП 1-3 груп зможуть використовувати електроні гроші для оплати товарів та послуг.  Але на період воєнного стану обіг е-грошей обмежено. Сторона, що приймає оплату, має бути готова до роботи по системі cashless-розрахунків.

 

01 січня 2023 року набули чинності більшість положень нового Закону України «Про акціонерні товариства», крім тих положень, що стосуються проведення електронних загальних зборів учасників та функціонування необхідної для цього авторизованої електронної системи, а також окремих змін в депозитарному законодавстві України, які набирають чинності 01 січня 2024 року.

Нагадаємо, що новим Законом України «Про акціонерні товариства», зокрема:

  • скорочено мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств до 200 розмірів мінімальної заробітної плати;
  • запроваджено інститут радників із корпоративних прав для допомоги акціонерам;
  • запроваджено можливість встановлення в акціонерних товариствах однорівневих або дворівневих систем управління;
  • встановлено можливість акціонерам відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів;
  • врегульовано окремі питання відповідальності посадових осіб акціонерних товариств.

Зазначений Закон частково вносить зміни й у питання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, зокрема в частині корпоративних договорів, а також можливості запровадження обліку часток товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю в обліковій системі Центрального депозитарію цінних паперів.

 

29 грудня 2022 року набрали чинності зміни до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб. Вони, зокрема, передбачають можливість електронного подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, скасовують щорічне підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, визначають нові правила стосовно форми та змісту структури власності юридичної особи, нову методологію визначення юридичною особою кінцевих бенефіціарних власників, посилюють відповідальність за порушення у вказаній сфері.

Більш детально положення відповідних змін аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного законодавства: https://ukr.mazars.ua/Home/IInsajti/Nashi-publikaciyi/Novini-zakonodavstva-Ukrayini/Novini-yuridichnogo-zakonodavstva-17.11.2022#A3.

 

Зазначена процедура набрала чинності 26 січня 2023 року та спростила розслідування нещасних випадків, що відбулися з працівниками компаній унаслідок воєнних (бойових) дій (мається на увазі унаслідок бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень тощо). Зокрема, відтепер розслідування нещасних випадків, що є наслідками воєнних (бойових) дій, може здійснюватися без відповідного письмового погодження з територіальним органом Державної служби України з питань праці, а у випадку неможливості компанії самостійно провести таке розслідування – воно може проводиться безпосередньо територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Крім того, передбачено зменшення кількісного складу комісії із розслідування нещасних випадків, спрощено процес оформлення документів за результатами її роботи, встановлено можливість проведення комісією дистанційних засідань, а також підписання протоколів та актів членами комісій і затвердження їх керівниками за допомогою електронних підписів.

 

Території було розподілено на категорії залежно від ситуації на кожній з них: території де ведуться (велися) бойові дії (території можливих бойових дій і території активних бойових дій) та тимчасово окуповані території.

Перелік впливає на період застосування пільг зі сплати різних податків: екологічний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та ін.

Важливо зазначити, що перелік оновлюється у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць. Таке часте оновлення вимагає уважно стежити за змінами. Наприклад, 13 січня 2023 року із переліку було виключено місто Київ

 

27 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України продовжено до 30 квітня 2023 року дію карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України COVID-19.

 

26 січня 2023 року Правлінням Національного банку України ухвалено рішення залишити облікову ставку на рівні 25% річних.

Наступне засідання Правління Національного банку України з цього питання планується 16 березня 2023 року.

 

16 грудня 2022 року Кабінет Міністрів України відкрив доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, згідно з новими правилами доступу, пошук та формування витягів із Реєстру в електронній формі здійснюватиметься виключно за умови ідентифікації запитувача із використанням електронного підпису.

 

01 січня 2023 року набрав чинності пункт постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 631, яким розширено перелік державних органів, уповноважених проставляти апостилі на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав.

Відтепер, крім міністерств з питань освіти та науки, юстиції та закордонних справ, проставлення апостилів здійснюють:

  • Міністерство внутрішніх справ України – на документах, що видаються Міністерством внутрішніх справ України та його територіальними органами, а також стосуються надання сервісних послуг;
  • Державна міграційна служба України – на документах, що видаються Державною міграційною службою України, її територіальними органами та територіальними підрозділами, що стосуються сфер міграції, у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;
  • Державна податкова служба України – на документах, що видаються Державною податковою службою України та її територіальними органами.

 

29 грудня 2022 року набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, згідно з якими:

  • адміністративна відповідальність за незаконне використання об'єктів права інтелектуальної власності або інше умисне порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності (стаття 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) – передбачає штраф у розмірі до 5 100 гривень із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення;
  • кримінальна відповідальність за незаконне відтворення, використання та розповсюдження творів науки, літератури та мистецтва, виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (стаття 176 Кримінального кодексу України) – передбачає штраф у розмірі до 17 000 гривень або виправні роботи (або позбавлення волі) на строк до двох років.

         

Підпишіться на розсилку новин Mazars, щоб першими дізнаватися найважливіші новини законодавства, які коментують наші експерти.

Підписатися

Зв'язатися з експертом