Новини юридичного та податкового законодавства

Нижче ви дізнаєтеся про наступні новини:

• Оприлюднено критерії для визначення компаній, які мають важливе значення для економіки чи місцевих потреб; 
• Низка рішень, ухвалена Національним Банком України;
• Кабінет Міністрів України спростив ідентифікацію особи під час отримання кваліфікованих електронних підписів, інших довірчих послуг;
• Прийнято Закон України щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки;
• Збільшено мінімальні строки зберігання платниками податків первинних документів;
• Набрав чинності Закон України, яким запроваджено електронне резидентство України (е-резидентство);
• Прийнято новий Закон України «Про колективні угоди та договори»;
• Оновлено форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Спрощено законодавство України з питань банкрутства;
• Затверджено оновлені форми податкової накладної, податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість;
• Зменшено розміри штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування;
• Уведено новий термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
• Оновлено порядок оподаткування та звітування щодо витрат на відрядження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 запроваджено критерії визначення компаній, які є критично важливими для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Для таких компаній передбачено право звертатися до профільних міністерств або інших органів влади для бронювання військовозобов’язаних працівників від призову на військову службу під час мобілізації.

Одним із критеріїв для визначення компанії критично важливою для економіки та забезпечення життєдіяльності населення, є наявність рішення про визнання її профільним міністерством або іншим органом влади такою, що має важливе значення для економіки чи місцевих потреб.

Відповідно, міністерствами та органами влади, зокрема Мінекономіки, Міністерством фінансів України, Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України, було розроблено та затверджено вимоги, яким мають відповідати компанії для визнання їх такими, що мають важливе значення для економіки чи місцевих потреб.

Для прикладу, Мінекономіки визнає компанії такими, що мають важливе значення для економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з перелічених критеріїв:

• здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів;
• реалізація державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;
• отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів;
• виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів;
• перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
• здійснення діяльності у сферах, за формування та/або реалізацію політики в яких відповідає Мінекономіки, та забезпечення працівникам середньої заробітної плати у розмірі, не нижчому середньої заробітної плати по країні помноженої на коефіцієнт 1,5;
• здійснення діяльності у сферах, за формування та/або реалізацію політики в яких відповідає Мінекономіки, в трьох і більше областях України;
• здійснення виробництва або надання послуг, що забезпечують потреби інших компаній, що здійснюють діяльність у сферах, за формування та/або реалізацію політики в яких відповідає Мінекономіки, а припинення забезпечення таких потреб призведе до повної зупинки згаданих компаній.

Більш детально питання бронювання військовозобов’язаних працівників компаній аналізувалися командою Мазар в попередніх новинах юридичного законодавства України.

• збережено облікову ставку на рівні 25% річних. Наступне засідання Правління Національного банку України з питань розміру облікової ставки планується 27 квітня 2023 року;
• у платіжній інфраструктурі України запроваджено міжнародний стандарт ISO 20022. У зв'язку з цим із 01 квітня 2023 року почала діяти система електронних платежів нового покоління СЕП-4.0, яка дозволяє банкам здійснювати міжбанківські платіжні операції в гривні в цілодобовому режимі, зокрема й у вихідні та святкові дні;
• зобов’язано банки виявляти та документувати інформації про зв'язки клієнтів та їх контрагентів із російською федерацією, а також громадянами та резидентами російської федерації. Зазначене, як заявляє Національний Банк України, сприятиме підвищенню прозорості клієнтів банків та перешкоджатиме прихованій присутності російської федерації на українському ринку. Водночас для клієнтів банків це означатиме збільшення вимог, зокрема документальних, до отримання різного роду банківських послуг чи здійснення банківських транзакцій.

Згідно з запровадженими Кабінетом Міністрів України змінами, із 30 березня 2023 року для отримання кваліфікованих електронних підписів, інших довірчих послуг фізичним та юридичним особами, зокрема і представникам іноземних юридичних осіб, відвідувати відповідних уповноважених суб’єктів не потрібно. Ідентифікувати та підтвердити свою особу можна онлайн.

Зазначене спрощення діятиме незалежно від дії воєнного стану в Україні.

20 березня 2023 року Верховною Радою України ухвалено Закон України, головною метою якого є впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого ОЕСР (Стандарт CRS). Впровадження у національне законодавство України Стандарту CRS є обов'язковою умовою для приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Багатостороння угода CRS), до якої Україна в особі Державної податкової служби України приєдналася у серпні 2022 року.

Зокрема, основні положення прийнятого Закону України встановлюють:

• функції та права контролюючих органів для забезпечення отримання інформації, необхідної для обміну, відповідно до Стандарту CRS;
• вимоги для фінансових агентів застосовувати правила Стандарту CRS під час здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та подавати до Державної податкової служби України інформацію про фінансові рахунки власників рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією;
• вимоги щодо мінімального строку зберігання документів та порядку надання контролюючому органу таких документів;
• порядок отримання інформації для податкових цілей контролюючим органом відповідно до Стандарту CRS та на запит від компетентного органу іноземної юрисдикції на підставі міжнародного договору;
• ефективний механізм контролю щодо дотримання вимог Стандарту CRS фінансовими агентами.

З 01 липня 2023 року зазначений Закон України вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи підлягають рахунки автоматичному обміну (чи є рахунки підзвітними). Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків, відкритих до та починаючи з 01 липня 2023 року. Так, за часом відкриття фінансові рахунки поділяються на «нові рахунки» та «існуючі рахунки». Залежно від цього встановлено окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.

Прийняття цього Закону України дозволить забезпечити належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, підвищити прозорість та надійність України як держави-партнера з обміну інформацією, а також сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства України.

Збільшено мінімальні строки зберігання первинних документів українським платникам податків, які відтепер становлять:

• 2555 днів (близько 7 років) – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 Податкового кодексу України (трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії);
• 1825 днів (близько 5 років) – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України, що складаються суб’єктами, визначеними пунктом 133.1 статті 133 Податкового кодексу України (платниками податку на прибуток підприємств, що є резидентами), підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 Податкового кодексу України (нерезидентами, які здійснюють діяльність через постійні представництва) та пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (неприбутковими підприємствами), а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання;
• 1095 днів (близько 3 років) – для інших документів, на які не поширюються вимоги вказані вище;
• 1095 днів (близько 3 років) – для документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Електронне резидентство України (е-резидентство) є принципово новою моделлю для України, яка дозволяє іноземцям (наприклад, ІТ-спеціалістам) вести їх підприємницьку діяльність через Україну повністю онлайн, зокрема:

• офіційно реєструватися підприємцями в Україні через відповідний державний вебпортал;
• повністю дистанційно управляти своєю підприємницькою діяльністю;
• підписувати будь-які документи, що виникають у процесі їх підприємницької діяльності, електронним підписом;
• дистанційно відкривати банківські рахунки в українських банках та керувати ними;
• сплачувати податки в Україні за допомогою банку, в якому е-резидент має відкриті банківські рахунки, а також мати пільгові податкові умови (5% від доходу та 15% від суми перевищення доходу над встановленим законодавством України лімітом в 1167 розмірів української мінімальної заробітної плати (на квітень 2023 року – 7 818 900,00 гривень або близько 190 000,00 євро).

Вимоги, встановлені для е-резидентів, – мінімальні. Так, е-резидентами можуть бути іноземці, які досягли 18-річного віку, не є податковими резидентами України та пройшли процедуру реєстрації підприємцями на відповідному державному вебпорталі. Е-резиденти можуть надавати послуги, здійснювати виробництво та/або продаж товарів виключно нерезидентам України. 

Конкретний перелік держав, громадяни яких матимуть змогу набувати в України е-резидентства, буде оприлюднений Міністерством цифрової трансформації України найближчим часом. Однак е-резидентами в будь-якому випадку не зможуть бути громадяни України, іноземці, які постійно проживають в Україні, особи без громадянства, іноземці, які мають доходи в Україні (крім пасивних доходів, наприклад, дивідендів, процентів, роялті), а також громадяни російської федерації та держав, що входять до «сірого» чи «чорного» списку FATF (зокрема, громадяни Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, Республіки Союзу М'янма, Республіки Панама, Республіки Албанія, Республіки Філіппіни, Турецької Республіки тощо).

Фактично, е-резиденти України отримують можливість здійснювати свою підприємницьку діяльність за межами своїх домашніх юрисдикцій та сплачувати менше податків, аніж вони б сплачували будучи підприємцями у своїх державах. Проте, е-резидентство не дорівнює дозволу на тимчасове чи постійне проживання в Україні та не надає е-резиденту більшості з тих переваг, які вона могла б отримати при заснуванні юридичної особи в Україні.

Попри те, що відповідний Закон України, яким запроваджено електронне резидентство України (е-резидентство), уже набув чинності, державні органи України ще доопрацьовують як підзаконну нормативно-правову базу, так і відповідні вебпортали, необхідні для повноцінного запуску електронного резидентства України (е-резидентства).

Зазначений Закон України спрямований на удосконалення правового регулювання трудових правовідносин та доведення його до європейського рівня. Він повністю узгоджується з положеннями Європейської соціальної хартії, а також низки директив Європейського Союзу.

Новий Закон України «Про колективні угоди та договори» не тільки розширює суб’єктний склад сторін колективних переговорів та безпосередньо самих колективних угод та договорів, визначає нові права для суб’єктів (як працівників, так і роботодавців), а й передбачає тривало затребувану можливість призупинення й зупинення дії окремих положень колективних угод і договорів за згодою сторін та у разі настання форс-мажорних обставин.

Міністерством юстиції України 29 березня 2023 року прийнято наказ № 1158/5, відповідно до якого форми заяв у зазначених сферах викладено у новій редакції, які почнуть діяти з 01 травня 2023 року. Ознайомитися із відповідними заявами можна на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням.

Подання заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до затверджених вказаним наказом форм в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу-підприємця чи громадське формування, що містяться в Єдиному державному реєстрі, шляхом заповнення відповідних сторінок заяв буде здійснюватися з дня розміщення відповідного оголошення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

З метою більш ефективного застосування законодавства України з питань банкрутства Верховною Радою України прийнято Закон України, яким, зокрема, передбачено, що за замовчуванням позовні заяви щодо банкрутства будуть розглядатися судами у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. 

01 квітня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463, яким затверджено оновлені форми податкової накладної, податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Ознайомитися із відповідними формами можна у додатках до відповідного наказу за посиланням.

Відповідно, з 01 квітня 2023 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних здійснюється відповідно до оновлених форм. Це стосується також і податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які були складені до 01 квітня 2023 року, однак не були зареєстровані.

У свою чергу, податкову декларацію з податку на додану вартість та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок необхідно буде подавати за оновленими формами з 01 травня 2023 року.

На період дії воєнного стану змінами до Податкового кодексу України зменшено розміри штрафів за порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Наразі відповідні штрафи встановлюються в таких розмірах:

• до 15 календарних днів – 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування (було 10 відсотків);
• від 16 до 30 календарних днів – 5 відсотків такої суми податку на додану вартість (було 20 відсотків);
• від 31 до 60 календарних днів – 10 відсотків такої суми податку на додану вартість (було 30 відсотків);
• від 61 до 365 календарних днів – 15 відсотків такої суми податку на додану вартість (було 40 відсотків);
• на 366 і більше календарних днів – 25 відсотків такої суми податку на додану вартість (було 50 відсотків).

Із внесенням змін 07 лютого 2023 року до Податкового кодексу України термін проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування ПДВ на суму понад 100 тисяч гривень із підстав за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з 20 березня 2023 року становитиме до 30 календарних днів після закінчення строків на проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

З 01 квітня 2023 року вступили в дію зміни до Податкового кодексу України, які визначають оновлений порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів чи електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Зазначені зміни встановлюють нові вимоги до визнання та документального підтвердження фактичної кількості днів перебування у відрядженні, підтвердження сум фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій, зокрема здійсненних платіжними інструментами, включаючи корпоративний платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи їх реквізити, а також до подання звітності про використання коштів чи електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт.

Підпишіться на розсилку новин Mazars, щоб першими дізнаватися найважливіші новини законодавства, які коментують наші експерти.

Підписатися на розсилку Mazars