Ефективна відповідь на податкові запити з ТЦУ: досвід та рекомендації

Формально можна виділити два типи запитів з ТЦУ:

1. Запити, які стосуються розкриття інформації щодо даних, зазначених у Звіті про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та Повідомленні про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), що направляються відповідно до пп. 73.3.1 пп. 73.3 ст. 73 ПКУ;
2. Запити, які стосуються надання Документації з ТЦУ, Майстер-файлу та інформації, яка має бути відображена, але фактично відсутня в цих документах, що направляються відповідно до пп.пп. 39.4.4, 39.4.7, 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

У даній статті ми детально розглянемо запити, які податкова направляє на підставі ст. 73 ПКУ, а саме: коли платник податків може його отримати, яких питань може стосуватися запит, яким чином на нього реагувати та як досягти прозорої комунікації з контролюючими органами.

Коли очікувати запит?

На практиці ми бачимо, що податкова починає активно розсилати податкові запити після завершення звітного періоду з ТЦУ, а саме, починаючи з 1 жовтня року наступного за звітним. Цей момент легко пояснити, оскільки станом на 1 жовтня податкова вже отримала Звіти про КО та Повідомлення про МГК і має змогу їх проаналізувати, сформулювати свої питання та оформити запит.

Однак, це спостереження не треба сприймати як правило, оскільки фактично компанія може отримати лист від податкової стосовно попередніх звітних періодів у будь-який момент з урахуванням строків позовної давності (7 років для контрольованих операцій).

У яких випадках податкова направляє запити?

Податковий моніторинг контрольованих операцій складається з чотирьох блоків:

1. Первинний аналіз інформації про здійснені контрольовані операції;
2. Аналіз Звітів про КО та Повідомлень про МГК;
3. Аналіз Документації з ТЦУ та/або Майстер-файлу;
4. Аналіз звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній.

Податкова може направити запит за результатами проведення первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції ще до моменту подання звітності з ТЦУ. У рамках проведення первинного аналізу податкові органи зіставляють показники податкової, фінансової звітності компанії, дані митних декларацій тощо. Але, як було зазначено вище, зазвичай питання у контролюючого органу до платника податків виникають після аналізу Звіту про КО та Повідомлення про МГК.

Контролюючий орган може надіслати запит, якщо:

• встановлено факт неподання платником податків Звіту про КО та/або Повідомлення про МГК;
• виявлено ризик невключення до Звіту про КО певних контрольованих операцій;
• виявлено розбіжності в сумі контрольованої операції, вказаної у Звіті про КО, та сумі операцій за даними митної статистики;
• виявлено факт надання недостовірної інформації в Повідомлені про МГК тощо.

Не всі запити податкової говорять про те, що компанія десь припустилася помилки. Іноді розбіжності у Звіті про КО і даних, які отримала податкова із митної бази, можна логічно пояснити, наприклад, різницею в курсах валют. Так, постачання товарів могло здійснюватися на умовах попередньої оплати і в обліку компанія відобразила контрольовану операцію за курсом на дату сплати авансу, а не на дату постачання товару. Або компанія відобразила постачання товару на дату переходу права власності відповідно до умов договору, а не на дату оформлення митної декларації. У таких випадках гривневий еквівалент операції в обліку буде відрізнятися від даних, які містяться в митній базі. Тому компанії варто пояснити причину розбіжності у відповіді на запит та надати підтверджуючі документи (копії договорів, регістри бухгалтерського обліку тощо).

Якщо компанія дійсно не відобразила (відобразила частково) певні контрольовані операції у Звіті про КО або вказала помилкову (недостовірну) інформацію у Повідомлені про МГК – варто підготувати уточнюючу звітність з ТЦУ та  подати її у контролюючий орган до моменту відправки відповіді на запит. А у самій  відповіді вказати, що дійсно помилка мала місце, але компанія її виправила і вказати дату подання уточнюючої звітності.

Крім того, досить часто питання податкових органів стосуються методології, обраної платником податків для аналізу контрольованих операцій, а саме: чому було обрано певний метод для аналізу, яке джерело інформації фактично використовувалося, з яким діапазоном цін/рентабельності компанія порівнювала ціни/рентабельність контрольованих операцій тощо. Відповісти на такі питання платник податків може, якщо на момент отримання запиту він вже має підготовлену Документацію з ТЦУ. Тому нашим клієнтам ми рекомендуємо звертатися за підготовкою Документації з ТЦУ до моменту підготовки та подання Звіту про КО, аби у Звіті була відображена коректна інформація про обрану методологію. І у разі отримання запиту від податкової компанії легше підготувати відповідь, коли аналіз відповідності контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» вже було фактично проведено.

Вимоги до запиту

Аби запит контролюючого органу вважався законним, він повинен відповідати вимогам щодо його оформлення. Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПКУ та пп. Порядку № 1245 від 27.12.2010 р.^[i] такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

• посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;
• підстави для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
• перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
• печатку контролюючого органу.

У разі, якщо запит складено з порушенням наведених вище вимог, платник податків звільняється від обов’язку надання відповіді на такий запит (пп. 73.3.4 п. 73.3 ст. 73 ПКУ). Про важливість дотримання всіх вимог до складання запиту наголошує і Верховний суд: «...досліджений у ході розгляду справи запит контролюючого органу не відповідає вимогам законодавства, що в силу пункту 73.3 статті 73 Кодексу звільняло платника податків від обов'язку надавати відповідь на нього» (див. постанови від 22.04.2021 р. у справі № 820/2993/16, від 22.03.2021 р. у справі № 821/1232/17).

Терміни надання відповіді

Відповідь на запит необхідно надати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту,  у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПКУ). Тому, дуже важливо зафіксувати фактичну дату отримання листа у внутрішніх реєстрах компанії, а також у відповіді на запит, аби не прострочити термін підготовки та надання відповіді.

Відповідальність за ненадання відповіді на запит

Неподання відповіді на запит контролюючого органу або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за ТЦУ відповідно до ст. 39 ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (на 01.01.2024 – 7 100 грн). Сплата штрафу не звільняє компанію від обов’язку подання інформації (п. 121.2 ст. 121 ПКУ).

Крім того, ненадання відповіді на письмовий запит податкових органів є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ). Тому рекомендуємо не ігнорувати листи від податкової та вчасно надавати на них відповідь.

Якщо запит складено з порушеннями – варто підготувати лист з поясненнями, чому платник податків не може розкрити інформацію, вказану у запиті, де чітко зазначити факти порушень. Відсутність чіткої аргументації зі сторони компанії може розцінюватися податковою, як ненадання відповіді, що буде підставою для перевірки. У цьому випадку платник податків може зазнати труднощів під час оскарження компанією в суді правомірності проведення перевірки (див. постанову Касаційного адміністративного суду від 07.12.2021 р. у справі № 813/2994/17).

Водночас звертаємо увагу, що якщо платник податків не надав інформацію податковим органам на підставі того, що запит на інформацію було складено з порушеннями, платник податків має право оскаржити правомірність проведення податкової перевірки ініційованої на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, навіть якщо податковий інспектор був допущений до перевірки. У постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 640/16427/19 зазначається: «...незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Як діяти платнику податків у разі отримання запиту?

На практиці наша команда мала справу з багатьма запитами, які надходили нашим клієнтам, і тому можемо запропонувати алгоритм дій у разі отримання листа від податкової:

1. Уважно прочитайте запит і зорієнтуйтеся про що саме питає вас податкова та яку інформацію просить надати;
2. Перевірте чи містить запит обов’язкові реквізити (підпис керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи), печатку);
3. Перевірте наявність підстав для надсилання запиту та перелік інформації/документів, які запитує податкова;
4. Зафіксуйте у внутрішніх реєстрах дату фактичного отримання листа, а також визначте кінцеву дату надання відповіді на запит;
5. Прийміть рішення чи надавати інформацію та документи, які запитує податкова;
6. Підготуйте відповідь на запит (або відповідь з поясненнями чому інформація не може бути надана), додайте копії документів, які вимагаються у запиті (або вкажіть причину їх відсутності);
7. Направте відповідь до податкового органу з дотриманням строків, передбачених ПКУ.

Відповідь на запит має містити лише інформацію та документи, які перелічені в запиті. Рекомендуємо чітко відповідати на кожне питання у тому ж порядку, в якому питання викладені у запиті. Обов’язково підготуйте перелік та опис додатків, які надсилаєте разом із відповіддю.

Сподіваємося, що наші поради та підказки допоможуть вам побудувати ефективну та прозору комунікацію з представниками контролюючих органів.

Якщо вашій компанії потрібна допомога у підготовці відповіді на запит податкових органів – команда Forvis Mazars готова вам допомогти. А щоб бути в курсі останніх новин законодавства України, підписуйтеся на нашу розсилку за посиланням.
 
 

^[i] Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1245.